15 порад для розслідування воєнних злочинів

Примітка: 28 лютого 2022 року прокурор Міжнародного кримінального суду в Гаазі заявив, що його офіс визначив наявність «достатніх підстав» для початку розслідування можливих воєнних злочинів в Україні.

Репортажі про насильство щодо мирних жителів під час воєнних конфліктів раніше вважалися неймовірно складними та небезпечними для життя. Проте інструменти пошуку у відкритих джерелах значно спростили це завдання. Завдяки більш досконалим камерам мобільних телефонів, цифрові медіа, як і самі учасники бойових дій завантажують у соціальні мережі та на інші вебсайти медіафайли, які мають високу роздільну здатність. Додайте до цього доступ до високоякісних супутникових знімків та цифрових інструментів, які дозволяють аналізувати великі обсяги даних з інтернету – і журналісти отримують набагато ширші можливості для розслідування воєнних злочинів, як тільки вони скоюються.

Є чотири категорії воєнних злочинів: геноцид, злочини проти миру, порушення законів війни та злочини проти людяності.

Війна в Сирії стала першою перевіркою цих методів – це, мабуть, найдокументованіша війна в історії людства, журналісти відстежували її онлайн, практично в режимі реального часу. Схожа ситуація розгортається сьогодні й в Україні, тому GIJN доручила мені підготувати цей путівник з розслідування воєнних злочинів з використанням інструментів та методів пошуку у відкритих даних.

Я журналістка-розслідувачка й режисерка-документалістка, спеціалізуюся на поєднанні методів розвідки на основі відкритих джерел (OSINT) з роботою «в полі» для викриття порушень прав людини під час конфліктів та воєн. Останні чотири роки у своїх розслідуваннях для BBC я висвітлювала воєнні злочини в Лівії та Сирії. Раніше я захистила дисертацію про те, як дані з відкритих джерел можуть змінити майбутнє розслідувальної журналістики. 

Отже, ось 15 порад та методів розслідування воєнних злочинів.

1. Ознайомтеся з видами воєнних злочинів

Визначення цього терміну звучить так: воєнний злочин – це порушення правил ведення війни. Це найтяжчі злочини, скоєні під час війни, які не мають терміну давності для притягнення до кримінальної відповідальності. Це означає, що винні можуть постати перед судом незалежно від того, як давно вчинено злочини.

Женевська конвенція визначила нові види воєнних злочинів, встановила універсальну юрисдикцію для судового переслідування, і включає основну частину міжнародного гуманітарного права. Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) визначає міжнародне гуманітарне право або право збройних конфліктів як «сукупність норм і принципів, які з гуманітарних причин спрямовані на обмеження наслідків збройного конфлікту. Він захищає осіб, які не беруть участь або вже не є учасниками бойових дій, та обмежує засоби та методи ведення війни». Крім того, 7 та 8 статті Римського статуту, установчого акту Міжнародного кримінального суду містять вичерпний список воєнних злочинів і злочинів проти людяності.

Існують чотири категорії воєнних злочинів: геноцид, злочини проти миру, порушення законів війни та злочини проти людяності.

Ключовими є ті, які можна задокументовувати з використанням даних з відкритих джерел, себто: напади на цивільне населення та цивільну інфраструктуру, яка не використовується у військових цілях; напади на установи, які охороняються, такі як лікарні та школи; певні типи атак, наприклад, «подвійні удари», націлені на тих, хто першими прийшов на допомогу постраждалим; використання конкретної забороненої зброї, як от касетних боєприпасів; наруга над тілами загиблих бійців супротивника, жорстокість до полонених та безжальність при здачі в полон; наруга над тілами мирних жителів; сексуальне насильство під час війни; грабіж; тортури; використання дітей як солдатів; та використання хімічної або біологічної зброї. У певних випадках застосовуються принципи пропорційності, щоб оцінити, чи можна такі атаки схарактеризувати як воєнні злочини.

2. Визначте джерела інформації

Соціальні мережі, мабуть, можна вважати невичерпним джерелом зображень, і особливо, опублікованих солдатами відео і фотографій, які можуть бути відмінним доказом злочинів. Насамперед зверніть увагу на Facebook, Telegram, Twitter, Instagram, TikTok, враховуючи популярність тієї чи іншої платформи у вашій країні. Наприклад, російські бойовики є активними користувачами ВК (VK, раніше ВКонтакте), де вони публікують величезну кількість інформації. Хорошим джерелом можуть стати й онлайн-спільноти сімей бойовиків або Telegram-канали фанатів певних груп ополченців. Але є ще один лайфхак: спробуйте знайти в кількох соціальних мережах облікові записи з однаковими назвами або прив’язані до тієї ж поштової скриньки, адже саме у них налаштування конфіденційності можуть виявитися слабшими. У більшості випадків бойовики не усвідомлюють, що скоїли воєнний злочин, або не бояться наслідків, тому навіть не намагаються приховувати доказів.

Під час підготовки розслідування для BBC про події в Лівії я виявила в загальнодоступних профілях злочинців на Facebook докази вбивства та наруги над тілами полонених бойовиків та мирних жителів членами бригади спецпризначенців Лівійської національної армії. А у Twitter знайшла відео масових страт. Вони завантажували ці свідчення як пропаганду і використовували їх для розпалювання насильства серед своїх прихильників в Інтернеті.

3. Верифікація

Посібник Bellingcat з верифікації відеоматеріалів з покроковими порадами читайте тут.

У більшості випадків вам траплятимуться відео з окремих джерел, а не з профілю якоїсь людини в соціальній мережі. Першим найважливішим кроком є перевірка метаданих відео за допомогою спеціальних інструментів. Це потрібно для того, щоб ви змогли переконатися, що кадри відображають ті події, за які їх видають користувачі. Ось деякі інструменти, які можуть стати в пригоді: InVid, Зворотний пошук зображень Google, TinEye, RevEye, Yandex, Baidu, Google Lens, Exiftool, Redfin, Amnesty Video verification, та Trulymedia. 

Як за допомогою відео доводити воєнні злочини? Поради очільника групи візуальних розслідувань New York Times Мелакі Брауна.

Наступний крок після автентифікації відео – пошук доказів. Завантажте інші копії відео у кращій якості, якщо такі знайшлися, оскільки з їхньою допомогою буде простіше провести ідентифікацію осіб. Крім того, вирішальне значення для реконструкції подій можуть мати інші відеозаписи того самого інциденту з різних ракурсів.

4. Архівуйте абсолютно все

З верифікацією медіафайлів розібралися, тепер настав час архівування. Цей пункт – дуже важливий, оскільки є ймовірність того, що користувач приховає матеріал або видалить його. В інших випадках, як у Сирії та М’янмі, такі гіганти, як Facebook, завинили у видаленні доказів звірств та воєнних злочинів, які можна було б використати для міжнародного судового переслідування. Ось чому так важливо якнайшвидше зберегти всі докази.

Підтвердження доказів місцевими жителями на місцях подій є дуже важливим кроком, який часто не береться до уваги.

При розслідуванні певного інциденту чи злочинів конкретного бійця краще мати окремий архів всього, що його стосується. У соціальних мережах корисно заархівувати весь профіль військового, який вас цікавить, а потім перейти до відкритих списків друзів, щоб знайти його співучасників. У багатьох випадках, якщо у вас є імена бійців, але вони мають приватні профілі, можна знайти пов’язані з ними загальнодоступні сторінки й використовувати їх для підтвердження особистостей.

Як журналісти-розслідувачі можуть використовувати архів інтернету Wayback Machine. 

Особисто мені допоміг інструмент архівування Hunchly; він зберігає матеріал автоматично та суттєво економить час. Також можна використовувати сервіс онлайн-архіву Wayback Machine. Зазвичай я починаю зі збирання посилань у таблиці Google, створюю окрему теку для завантаження копій відео з високою роздільною здатністю, а потім включаю Hunchly. Цей інструмент працює у фоновому режимі, автоматично архівуючи вебсторінки в режимі реального часу.

5. Свідчення очевидців

Підтвердження доказів місцевими жителями на місцях подій є дуже важливим кроком, який часто не враховується. Висвітленням подій із застосуванням інструментів пошуку у відкритих джерелах це не назвеш. Однак найчастіше я віддаю перевагу гібридному підходу, щоб переконатися, що всі сторони охоплені. Іноді це дозволяє знайти невідомі факти, наприклад, від свідків, які готові поділитися додатковими деталями для підтвердження відомостей вашого розслідування.

Наприклад, у розслідуванні BBC про вбивство курдсько-сирійської громадської та політичної діячки Хеврін Халаф ополченцями, яких підтримує Туреччина, нам дійсно вдалося відшукати свідка, який знайшов тіло відразу після вбивства і допоміг нам заповнити важливі прогалини.

6. Ідентифікація

Якщо на відео зображено бійця, який скоює воєнний злочин, дуже важливо встановити його особистість. Інструменти розпізнавання осіб, такі як Pimeyes, особливо корисні. Але у разі розслідування війни Росії проти України, найкраще підходить не менш ефективний сервіс FindClone.

Коли ми працювали над черговим розслідуванням для BBC, цей інструмент напрочуд точно зміг ідентифікувати майже всіх найманців ПВК «Вагнер», які працювали в Лівії.

7. Віддалене відстеження переміщень

За допомогою таких інструментів, як Marine Traffic, Flightradar24 та ADSB Exchange можна віддалено відстежувати переміщення військових, навіть коли їх намагаються заперечувати.

Наприклад, якщо військовий стверджує, що один із його літаків не бомбив конкретну ціль, дані його транспондера можуть спростувати це твердження, якщо показати його саме в цьому місці в момент атаки. (Примітка: пілоти можуть вимкнути свої транспондери, щоб уникнути виявлення при скоєнні можливих злочинів).

8. Спеціалізований аналіз: військові частини

Під час розслідування насильства та інших порушень в умовах воєнного конфлікту, якщо злочинці зафіксовані на фото та відео, слід звернути увагу на два інші ключові елементи: знаки розрізнення та зброю. Нашивки, шеврони, погони, петлиці та інші знаки на уніформі, а також маркування транспортних засобів є корисними для визначення моделі поведінки в конкретному військовому підрозділі. Все це допоможе встановити ступінь провини у скоєнні воєнних злочинів по службовому ланцюжку. Якщо солдати з певного підрозділу найчастіше публікують сцени насильства, це часто вказує на особливий статус безкарності. Інформацію про відзнаки військовослужбовців можна знайти навіть у Вікіпедії.

Зброя є ще одним ключовим елементом, на який слід звернути увагу: яка зброя використовується, де та ким.

Розслідуючи воєнні злочини в Лівії, я зауважила, що нашивки бригади «Ас-Саїка» (Al Saiqa) постійно з’являлися у відео зі сценами насильства. «Ас-Саїка» – бригада спецпризначення Лівійської національної армії, очолювана Махмудом аль-Верфаллі (командир бригади). Він розшукувався Міжнародним кримінальним судом за 33 пунктами звинувачення у скоєнні воєнних злочинів, включаючи вбивства та накази про вбивство мирних жителів. Хоч свідчення його злочинів були оприлюднені та був виданий ордер на його арешт, він, як і раніше, залишався на волі. Все це вказувало на безкарність, що спонукало мене ретельніше розслідувати злочини його підрозділу.

9. Спеціалізований аналіз: зброя

Дізнатися більше допоможе посібник GIJN про торгівлю зброєю.

Зброя – ще один важливий елемент, який не можна ігнорувати. Зверніть увагу, яка, де і ким використовується зброя. Деякі боєприпаси, наприклад, касетні, заборонені на міжнародному рівні, згідно з конвенцією ООН. Ці бомби складаються з невеликих боєприпасів, які вибухають під час скидання з повітря та завдають шкоди цивільному населенню. Така зброя використовувалася у Сирії. Нещодавно російські військові застосували ракети БМ-21 «Град» і в Україні. Дізнатися більше про відстеження переміщень зброї допоможе база даних Jane, база даних стрілецької зброї Женевського університету, Стокгольмський інститут дослідження проблем миру (SIPRI) та Договір про торгівлю зброєю.

В інших випадках застосування конкретної зброї свідчить про порушення санкцій та збройових ембарго. Ще одне розслідування BBC про злочини в Лівії показало, що атака, внаслідок якої загинуло 26 неозброєних курсантів, насправді скоєна китайським дроном, керованим ОАЕ. Тобто двома маловідомими союзниками у війні, в якій вони не повинні брати участь, порушуючи ембарго ООН на постачання зброї.

10. Сексуальне насильство

Як розслідувати сексуальне насильство в умовах воєнного конфлікту (поради, відео, посібник).

Сексуальне насильство, зокрема зґвалтування, скоєне комбатантами у воєнний час, також входить до списку воєнних злочинів. Його часто не беруть до уваги, оскільки немає єдиного визначення сексуального насильства під час війни, але це один з найпоширеніших воєнних злочинів.

Наприклад, під час збройного конфлікту в Тиграї, солдати Національних сил оборони Ефіопії використовували зґвалтування як знаряддя війни. Крім цього, під час геноциду рохінджа жінки масово зазнавали зґвалтувань з боку бірманських солдатів.

Одним із дуже корисних ресурсів для репортерів, які пишуть про сексуальне насильство в умовах конфлікту, є путівник Dart Center Europe (українською, російською, англійською та іншими мовами). Воно включає поради щодо роботи в умовах війни і розділи, присвячені тому, як правильно брати інтерв’ю, знімати жертв і писати про них, а також як журналістам попіклуватися про своє ментальне і психічне здоров’я, працюючи над темами, що травмують. Путівник містить методики висвітлення насильства на відстані та пояснює, як підтримувати зв’язок із місцевими фахівцями чи джерелами.

11. Складіть список лікарень, шкіл та інших цивільних об’єктів

Використання сонця й тіней для геолокації фото та відео.

Лікарні та школи користуються особливим захистом у воєнний час, як і цивільні особи. Громадські об’єкти не повинні бути ціллю атак. Перевірити дотримання цього правила допоможе геолокація відео з відкритих джерел. Google Earth, Yandex Maps, Sentinel Hub, Echosec та Wikimapia можуть підтвердити розташування, а Suncalc допоможе визначити час атаки (якщо розглянути тіні). Liveuamap – відправна точка для отримання координат, після чого варто перейти до супутникових знімків Google Earth. Декілька корисних посібників та відмінних прикладів геолокації є й у Bellingcat.

Одним із прикладів такого розслідування є бомбардування Центру утримання під вартою мігрантів у Лівії. Наземні кадри із соціальних мереж та геолокація показали, що цей Центр знаходився поряд зі складом зброї, який був обстріляний два місяці тому, що підтвердила газета New York Times. Однак пізніше у своєму матеріалі для BBC Arabic я розповіла про те, що бомбардування було зроблено іноземним літаком, порушуючи введене ООН ембарго на постачання зброї до Лівії, через що це можна вважати воєнним злочином.

12. Час має ключове значення

Як згадувалося раніше, медичний персонал та лікарні перебувають під захистом міжнародного права. Таким чином, завдання ударів по особах, які надають першу допомогу, вважається воєнним злочином, як і у випадку з подвійною атакою, коли за першим бомбардуванням або нальотом відразу ж йде другий. Цей метод застосовується для вбивства рятувальників, які намагаються допомогти пораненим. У нанесенні подвійних авіаударів у Сирії звинувачують Росію, зокрема через бомбардування ринку у місті Ідліб у 2019 році. Згодом я провела розслідування цього випадку для BBC.

Ще один основний фактор, на який слід звернути увагу, – це відмова в помилуванні в умовах капітуляції сил, що обороняються.

13. Комунікація

У більшості випадків солдати, які вчиняють та документують свої власні воєнні злочини, роблять це тому, що почуваються захищеними владою. Вони можуть бути відкритими для спілкування і навіть у деяких випадках признаватися у своїх вчинках.

Після того, як я завершила збір доказів осквернення тіл під час різанини в Ганфуді в Лівії, наша команда надала право на відповідь деяким військовим, які, за моїми даними, вчинили ці злочини. Один із них впевнено хвалився своєю «перемогою», стверджуючи, що він недоторканний.

14. Інформаційна безпека

Перш ніж зв’язатися з бойовиком, якого ви звинувачуєте у воєнному злочині, важливо переконатися, що зібрані докази та ваші джерела надійно захищені, а пристрої, які використовуються для розслідування та зв’язку – безпечні. Існує безліч онлайн-ресурсів з цифрової безпеки, але є кілька ключових основ: використання менеджерів паролів, двофакторної аутентифікації, віртуальні приватні мережі (VPN), а також фальшиві профілі для проведення розслідувань в соціальних мережах. Більше порад та ресурсів можна знайти в путівнику з цифрової безпеки на GIJN. 

15. Бережіть своє психічне здоров’я 

Є великий ризик отримання вторинної травми під час такої роботи.

Часто журналісти не усвідомлюють, що ризикують отримати вікарну травму (вторинний травматичний синдром), збираючи докази воєнних злочинів, та годинами переглядаючи фото та відео сцен насильства в Інтернеті. Досвідчені розслідувачі радять регулярно робити перерви, брати відгули, обговорювати свій стан і наслідки цієї роботи з колегами та відключати звук під час перегляду відео зі сценами вбивств та насильства. Для новинних організацій, співробітники яких стикаються з темою насильства, Dart Center розробив детальний, покроковий путівник, який має на меті допомогти пом’якшити стрес.

Як запобігти, виявити та лікувати вікарну травму можна дізнатися з порадника, розоробленого експертами Bellingcat.

Ризик отримання вікарної травми від такої роботи дуже великий. Опитавши 30 експертів із відкритих джерел для своєї докторської дисертації, я виявила, що 90% розслідувачів повідомили про вплив на психічне здоров’я. Їх проблеми варіювалися від нічних жахів, безсоння, депресії, тривоги, соціальної ізоляції до посттравматичного стресового розладу (ПТСР) та думок про самогубство.

Керівники таких проєктів мають підтримувати розслідувачів та навчати співробітників стійкості, а фрілансери повинні контролювати себе самостійно і в потрібні моменти звертатися за консультаціями або психологічною підтримкою. Дослідження показало, що журналісти, які проводять подібні розслідування, часто мають природну стійкість, тому їм просто потрібне сприятливе середовище, щоб виконувати свою роботу ще краще.

Додаткові ресурси

Як за допомогою відкритих даних вдалося ідентифікувати учасників штурму Капітолія.

Які методи експертизи застосовують журналісти для викриття дій силовиків.

Як використовувати журналістику даних для висвітлення війни та конфліктів.

Чотири швидкі способи перевірки зображень на смартфоні (англійською).

---

Маніша Гангулі – журналістка-розслідувачка та режисерка-документалістка. Працює продюсеркою документальних програм розслідувальної групи Всесвітньої служби BBC. Гангулі – в рейтингу Forbes «З0 до 30» у категорії «медіа». Її документальні фільми були відзначені міжнародними нагородами, їх переглянули понад 300 мільйонів глядачів у всьому світі.

The post 15 порад для розслідування воєнних злочинів appeared first on Global Investigative Journalism Network.